- галюцинація
- —————————————————————————————галюцина́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
галюцинація
Смотреть что такое "галюцинація" в других словарях:
галюцинація — ї, ж. Неправильне слухове, зорове, дотикове, нюхове, смакове сприймання, зумовлене порушенням діяльності мозку або хворобливим станом організму. •• Антагоністи/чні галюцина/ції вербальні галюцинації, в яких спостерігаються зміни, протилежні їх… … Український тлумачний словник
галюцинаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
галюцинаційний — а, е. Прикм. до галюцинація … Український тлумачний словник
галюциноз — у, ч. Психопатологічний стан з переважанням яких небудь одних численних галюцинацій. •• Алкого/льний галюцино/з психічне захворювання, яке розвивається за алкоголізму і супроводжується галюцинаціями. Ілюзо/рний галюцино/з галюциноз, який виникає… … Український тлумачний словник
псевдогалюцинації — ій, мн. Галюцинації, що відрізняються від справжніх галюцинацій відсутністю відчуття об єктивної реальності. •• Гіпнагогі/чні псевдогалюцина/ції псевдогалюцинації, які виникають перед засинанням із заплющеними очима … Український тлумачний словник
аменція — ї, ж. 1) Будь який серйозний розумовий розлад. 2) Розлад свідомості, для якого характерні розгубленість, втрата орієнтації, рухове збудження, галюцинації … Український тлумачний словник
галюцинаторний — а, е. Стос. до галюцинацій. •• Галюцинато/рний синдро/м те саме, що галюцино/з … Український тлумачний словник
галюциноген — а, ч. Психотропна речовина, що викликає галюцинації … Український тлумачний словник
галюциноїди — ів, мн. Початкові рудиментарні прояви зорових галюцинацій … Український тлумачний словник
галюцинувати — у/ю, у/єш, недок. Перебувати в стані галюцинації … Український тлумачний словник
